Науковці кажуть, що від Антарктиди поступово відламується величезна крижина.
Дослідники з Британської антарктичної станції кажуть, що процес став наслідком глобального потепління і, що вони вражені швидкістю руйнування крижаного щита.
Крижина, що відколюється, має площу близько 400 квадратних кілометрів - більше, ніж середземноморський острів Мальта.
«Величезні, розміром з будинок, ії шматки були розкидані, наче уламки – таке враження, що після вибуху,» - змалював побачене Джім Елліот, який з борту літака обстежував крижаний шельф Вілкінса по тому, як від нього відкололася тонка, але довжелезна смуга.
В іншого дослідника – професора Чен-Чен Лі з Тайванського університету, - була можливість поглянути на це з більшої висоти, користуючись зйомками з космосу
«Виглядає так, ніби хтось заходився краяти крижаний шельф шмат за шматом, та ще й які шматки – на багато кілометрів у довжину і лише у декілька сотень метрів завширшки.»
Те, що це може статися, - дослідники передбачали, бо тріщину у крижаному масиві помітили ще у лютому. Та й до того було зрозуміло, що шельф рано чи пізно відколеться від материка. У своїх прогнозах 90х років професор Девід Воен з Британського Антарктичного центру давав на це 30 років. Сьогодні він визнає, що все відбувається набагато швидше і каже, що причину прискоренного танення і дезинтеграції антарктичної криги слід шукати у зміні клімату
"На наше велике переконання це є наслідком регіональних кліматичних змін у цьому районі. Але чи можна пов"язувати це з глобальними кліматичними змінами та викидами парникових газів, що ті зміни породжують? Наразі можу лише сказати, що ми розробляємо саме таку версію. Вдаючись до комп"ютерного моделювання, ми спостерігаємо потепління на Антарктичному півострові, коли збільшуються викиди парникових газів, але це спрацьовує не в усіх випадках, а відтак ми не певні щодо деталей механізму змін.
Антарктичний півострів, до якого тулиться шельф Вілкінса, - рекордсмен за швидкістю потепління в Антарктиді, та й за її межами. За десять років середня температура зросла тут аж на півградуса Цельсія, що вражає навіть у масштабах цілої планети. Дослідників зараз цікавить, чим таке антарктичне потепління може обернутися, скажімо, для рівня води в океані? У короткостроковій перспективі, - твердить профессор Девід Воен, - загрози немає:
"Льодовий шельф Вілкінса є плавучим, тому це не підніме рівень води, коли крига в ньому буде танути - там не має такоє великих айсбергів, які його підживлювали б і могли би потенційно збільшити швидкість. Тому до певної міри, це подія, яка радше слугує за доказ, мірило змін клімату. Вона не є чимось загрозливим.
Однак, доктор Тед Скамбос – гляціолог з американського університету Колорадо – твердить, що непокоїти мають віддалені наслідки зникнення шельфу і ось чому
"Якщо ми спостерігаємо такого роду події, ми знаємо, що виникає загроза береговій лінії – бо материкові льодовики за звичайних умов наражалися на крижаний шельф, але зі зникненням шельфу зникає і перешкода для руху льодовиків. Вони починають рухаються швидше і забирають с собою кригу з континенту, з землі, виносячи її в океан. Саме це здатне призвести до підвищення рівня води в океані."
За останні 30 років декілька крижаних шельфів відступили або навіть відкололися від західного Антарктичного півострову. Шестеро з них взагалі зникли. Як наприклад Арсен Бі – чи не найвідоміший з шельфів, який зник буквально за якихось 30 днів у 2002 році.
Чи побачить світ ще нові такі дива? Можливо, кажуть дослідники, але вже не в цьому році. Літо в Антарктиді завершується, а з ним й інтенсивне танення. Тож, як зазначив американський дослідник Тед Скамбос, наразі шоу завершено. Але завітайте на льодовий континент наступного січня і тоді самі побачите, чи продовжить той самий шельф Вілкінса розсипатися на шматки. Наразі від материка його відділяє лише вузенька смуга криги.
Немає коментарів:
Дописати коментар